Швидке рішення. Ми всі прагнемо його. Це людська природа – шукати легкі шляхи, швидкі гроші, найпростіші або найдешевші рішення.
У людських стосунках не буває швидких рішень.
Як відповідальні дорослі, у наших стосунках з дітьми ми повинні проявляти максимальну довіру, а також повагу до праці та зусиль, спрямованих на створення унікальної людської істоти. Життя дитини повністю залежить від стосунків з дорослими, адже саме вони створюють умови для становлення особистості. Порушення критично важливих основ цих стосунків має негативний вплив.
Коли ми бачимо, що дитина робить те, що “не повинна”, або поводиться “неслухняно”, це знак, що малюк втрачає зв’язок з дорослим, цю життєво необхідну довіру та повагу до нього.
У пошуках відповідей на питання, як поводитися з нашими дітьми, ми відвідуємо батьківські курси, читаємо книги і колонки порад, зустрічаємося з іншими батьками.
Легкого рішення тут не знайти.
Ми вивчаємо техніки спілкування, такі як: активне слухання, Я-повідомлення, логічні наслідки тощо, щоб спробувати вирішити наші проблеми з дітьми. Ці інструменти спрацюють як допоміжні інструменти в роботі, але не стануть панацеєю від усіх проблем. Фундаментом ефективних навичок спілкування є взаємоповага і довіра у стосунках, брак цих основних компонентів породжує труднощі у комунікації між дитиною і дорослим.
Довіра будується на поєднанні характеру та компетентності.
Характер складається з трьох основних якостей: чесність, зрілість і щедрість. Ми чесні, коли можемо давати і виконувати обіцянки собі та іншим.
Зрілими стаємо тоді, коли докладаємо зусиль і бачимо наслідки виконання обіцянок, можемо вирішувати проблеми з добротою і співчуттям.
Щедрість походить від віри в те, що є багато ресурсів, а помилки – це лише невдачі на шляху до досягнення наших цілей.
Людина з характером може говорити з добротою і співчуттям, володіючи при цьому щедрим духом.
Компетентність, інший компонент надійності, вимагає практичних навичок, здатності бачити загальну картину і розуміння того, що всі речі взаємопов’язані. Компетентність означає, що ми знаємо, як щось робити; ми знаємо, чому ми це робимо; і ми розуміємо, як це пов’язано з загальною картиною, зараз або в майбутньому.
Повага, наріжний камінь успішних стосунків, буквально означає: “подивитися ще раз” respect від латинського кореня re + spectare. З повагою ми дивимося людині в очі, і вона дивиться у відповідь. Відносини будуються через погляд. Ним ми показуємо повагу, невербально спілкуючись: “Я вважаю тебе гідною людиною”. Щоб отримати повагу, ми повинні подарувати її натомість.
Дитина з порушенням поведінки – зневірена, та яка шукає і не знаходить поваги у важливих для неї стосунках з дорослими.
Мандруючи бурхливими водами, невідомими територіями стосунків, поміркуйте, чому дитина могла втратити життєво необхідний зв’язок з вашою довірою і повагою, а потім попрацюйте над тим, щоб відновити його. Стосунки будуються за допомогою характеру, компетентності та поваги. Легкого шляху не існує.
Переклад статті Марен Шмідт “No Quick Fix” (стаття написана 5 березня 2016 року).
Редактори: Ксенія Рижак, Лідія Таровита
