Фокус дослідження: передня поясна кора мозку.
Дитячий мозок організований таким чином, що реагує на зміни середовища. Якщо бачить щось нове, то сповільнюється та намагається зрозуміти, що це.
✅ Таким чином він поступово адаптується до нових речей та обставин, і вони поступово стають звичними.
🔎 А далі мозок вчиться попереджати події, прогнозувати, що може статися. Таким чином формується здатність абстрактно мислити.
Усі ці процеси є невід’ємною складовою формування мозку людини. Були проведені дослідження із дітьми, що відвідують монтессорі-заклади, а також дітьми з контрольної групи, що такий заклад не відвідували. Згідно результатів, була виявлена разюча різниця.
Що виявили дослідження?
Для прикладу, виявлена більша активність ділянки поясної кори, що відповідає за виправлення помилок і кращий зв’язок між цією зоною, та зоною розпізнавання помилки у дітей, що відвідують монтессорі-заклади.
При подальшому дослідженні було виявлено основні фактори, що сприяють розвитку цих зон мозку. Зокрема, після застосування цих простих правил у контрольній групі спостерігалося підвищення активності поясної кори у вищезгаданих зонах.
Відмінність монтессорі-класу від традиційного
- Матеріали, з якими працюють діти, мають можливість самостійної корекції помилки замість контролю зі сторони педагога.
- Наявність безперервного робочий циклу тривалістю 2-3 години замість уроків по 45 хвилин.
- Відсутність як покарань, так і похвали, а також за можливості оцінок. Порівняння дитини тільки із самою собою в минулому.
- Різновікова група, де діти мають можливість вчитися і виступати менторами один для одного, та відсутність конкуренції сприяє розвитку співпраці між дітьми.
Доречі, про співпрацю. Цікаву думку висловила Соланж:
«У традиційній освіті присутнє упередження про те, що “бути правим дорівнює бути хорошим, і це в свою чергу означає, що у тебе все добре”, а також характерним є змагання між учнями щодо того, у кого вищі оцінки, кращі результати та яскравіші ідеї.»
Але насправді, якщо задуматися, який сенс у правоті, якщо ти у ній сам? І чи багато можна дізнатися правдивих фактів на самоті?
Як правило, у традиційній системі ти сам за себе, в режимі змагання, і не можеш навчитися з помилок інших, адже ти радієш їм, бо тоді ти на крок ближче до перемоги.
A. На верхній панелі: Об’єм гіпокампу. На нижній панелі: Оцінені граничні середні значення факторів лінійної регресії, що прогнозують об’єм гіпокампу у дітей шкільного віку 3-12 років; потрійна взаємодія педагогіки, віку та статі.
Б. На верхній панелі: Об’єм каудальної передньої поясної кори (синій), ростральної передньої поясної кори (помаранчевий), медіальної орбітофронтальної кори (зелений) та підскроневої звивини (жовтий). На нижній панелі: Оцінені граничні середні значення факторів лінійної регресії, що прогнозують об’єм медіальної префронтальної кори (mPFC) у дітей шкільного віку 3-12 років; взаємодія гендеру та педагогіки.
Графіка взята з дослідження.
В методі Монтессорі діти працюють разом. Коли ти співпрацюєш з іншими, ти маєш змогу співчувати помилкам інших та відчуваєш ці помилки як свої, а ще допомагаєш розв’язувати більше проблем. Як наслідок виходить, що більше пізнаєш, більше досліджуєш і більше розвиваєшся.
Також, важливою є гнучкість, вміння сприймати ідеї з різних точок зору і бачити різні перспективи. Діти, що відвідували монтессорі-заклади показали більшу гнучкість мислення, що, вирогідніше за все, спричинено саме колективною діяльністю.
Діти швидше вчаться від дітей, а не від дорослих
Результати досліджень також знову довели, що діти швидше вчаться саме від дітей, а не від інших дорослих.
Зокрема,при повторюванні дій вони могли краще та коректніше відтворити ті дії, що показували їм однолітки, а не дорослі. Також, діти відмітили, що вчитися від однолітків цікавіше, і більш захопливо, ніж від дорослих.
Не варто недооцінювати важливість всіх цих соціальних навичок, адже вже зараз дослідження підтверджують хвилеподібний приріст соціальної тривожності у дітей.
Однією з неочевидних причин може бути наступний факт.
Виконавчі функції мозку
Чи знаєте ви, що таке виконавчі функції мозку?
Це робота кори лобних долей, що відповідає за все, що пов’язано з критичним мисленням, логікою та розумовим навантаженням.
Все те, що так цінується і так важливо.
Так от, згідно останніх досліджень в дітей зараз спостерігається перенавантаження цієї кори та виконавчих функцій мозку в цілому.
Радіальне якісне представлення чотирьох різних когнітивних показників: виконавчі функції, творчі здібності, благополуччя в школі та академічні результати, кожен з яких розташований на вершині. Шкали залежать від вимірюваної когнітивної навички, але всі вони змінюються від мінімуму в центрі до максимуму на межі квадрата. Індивідуальні результати представлені тонкою лінією (діти монтессорі-школи зліва вгорі 2B, а контрольна група – справа вгорі 2C), а середнє значення для кожної групи – жирною лінією в центральному квадраті 2A, де пунктирна червона лінія позначає 0 за шкалою z-балів кожного когнітивного показника. Монтессорі (М) зображено зеленим кольором, традиційний (Т) – синім. Відмінності між групами (М і Т) спостерігаються за творчими навичками та академічними результатами.
Графіка взята з дослідження.
Наслідком такого впливу також відмічається зниження креативності.
Чи задумувалися ви, що таке креативність? Вміння створити щось нове, таке, чого ще не було, вийти за рамки прийнятих правил, тобто ПОМИЛЯТИСЯ. Адже вихід за межі системи з точки зору системи розглядаються як помилка, адже ти зробив щось інакше від того як мало бути. Саме так і народжуються інновації. Відповідно, враховуючи тенденції перевантаження виконавчих функцій ми бачимо, що розвиток інновацій під загрозою, оскільки в дітей не вистачає ресурсу на креатив та, зрештою, розвиток.
Модель множинного опосередкування опосередкованого впливу шкільної системи (Монтессорі vs. традиційна) через множинні посередники (виконавчі функції, благополуччя в школі та творчі навички) на академічні результати дітей. Єдиним значущим (z > 2) непрямим опосередкованим впливом на академічні результати були творчі навички в учнів Монтессорі-школи (зелений шлях). Стандартизовані коефіцієнти рішення (ß) і значущі р-значення < 0,05 (зображені зірочкою) наведені поруч із відповідною стрілкою.
Графіка взята з дослідження.
Дуже важливо зберігати баланс між креативністю та виконавчими функціями мозку. Інакше можна або перевантажити мозок вирішенням задач, або мати купу ідей, але не мати змоги їх реалізувати. Якщо ж є рівновага, ідеї, що приходять на думку, можна втілити у життя.
Чи можемо ми вплинути на державну систему освіти?
Отже, можна сказати, що монтессорі-освіта має беззаперечні переваги у порівнянні із сучасною традиційною освітою з точки зору гармонійного розвитку мозку. Але постає питання: чи можемо ми вплинути на державну систему освіти?
Успішний досвід дослідників зі Швейцарії говорить, що можна.
Необхідно слідувати лише 3 умовам для покращення результатів розвитку мозку у дітей, що вчаться у закладах традиційної освіти. А саме:
- Прибрати судження із взаємодії з дітьми. Звільнити державну систему від оцінок на даному етапі неможливо, але можливо прибрати судження, прив’язавши оцінки лише до фактів.
- Розширити час на написання тестів та загалом на роботу з предметами. Замість одного уроку викладати уроки парами.
- Дозволили вчитися один в одного та взаємодіяти між собою під час занять.
Ці прості кроки вже допомогли вчителям у школах Швейцарії почуватися більш впевнено, а продуктивність дітей помітно зросла. Тож рекомендуємо ці методи і вам!
Авторка дослідження: Solange Denervaud.
Центр проведення досліджень: Center for Biomedical Imaging
Статтю підготувала: Анна Волохова.
Редакторка: Лідія Таровита.
